Від люті вона так стиснула пальці свекрухи, що та аж заверещала:
— Тарасе! Рятуй!
На крик прибіг чоловік. Він почав розпитувати, що сталося, але Олена вже не слухала. Її погляд прикипів до його обличчя — від підборіддя до носа воно було вкрите слідами червоної помади.
— Тарасе! Вона божевільна! Мене вдарила й усе в смітник викинула! — голосила пані Галина, оббріхуючи невістку.
— Олено, що ти витворяєш? — закричав Тарас.
Але вона лише спокійно глянула на нього й запитала:
— А коли це Христина встигла тебе так обцілувати? Ти весь у її помаді. Старе кохання не минає, еге ж?
Її голос дзвенів, як сталь. Тарас почав виправдовуватися:
— Та що ти вигадуєш? Просто привітала!
Олена зірвала фартух і кинула йому в обличчя.
— Витирайся, не ганьбися. А далі святкуйте без мене.
Вона пішла до спальні, дістала сумку й почала кидати туди речі. Добре, що давно планувала поїхати до мами в село під Тернополем. Залишилося взяти дещо для дороги.
Тарас увірвався слідом:
— Ти куди? А гості?
— Андрійку, гайда до бабусі в село! — гукнула Олена, заглянувши в дитячу. — Збирай наплічник!
Син радісно заверещав, а вона попрямувала на кухню — забрати хоч щось із їжі. Тарас перегородив їй шлях:
— Скажи чесно, що відбувається? Це через Христину?
— А ти як думаєш? — фиркнула Олена. — Чи то ви перед нею вихваляєтесь, чи мене позбутися хочете?
— Припини істерику! Хто подаватиме на стіл?
Вона зайшла на кухню й побачила Христину, що стояла біля вікна й пихкала сигаретою.
— Хто подаватиме? — весело перепитала Олена. — Ось вона!
Вона схопила тарілку з олів’є й з усього розмаху вліпила її Христині в обличчя. Салат розлетівся по її ідеальному макіяжу.
— Або в ресторан ідіть! — розсміялася Олена, струшуючи залишки з рук. — Твоя коханка підкаже, де краще!
Вона зупинилася, помітивши Богдана, який щойно зайшов. Він стояв, роззявивши рота, переводячи погляд із замазаної салатом дружини на Тараса в помаді. Підозри про зраду підтвердилися. Що ж, Тарас отримає «подарунок» — вилетить із компанії.
Олена підхопила наплічник сина й повела його до дверей. Добре, що в неї є маленька квартира в центрі Львова, залишена бабусею. Цих людей вона більше не побачить — хіба що на суді через розлучення. І хай доведеться відмовитися від оренди бабусиної хати, з її професією Олена завжди знайде, як себе прогодувати.