Знову поплакавши в кімнаті, Олена вирішила: досить. Найближчим часом вона зніме квартиру й з’їде звідси. Але як переконати Олега, щоб він повірив їй, а не матері? Галина Петрівна ж усе перекрутить на свій лад. Олена зітхнула, відганяючи думки. У духовці доходили соковиті котлети з реберцями, на плиті булькотіла картопля в здоровенній каструлі. Пора подавати гаряче, але спершу треба глянути, що вже можна прибрати зі столу.
Коли вона зайшла до вітальні, гості саме нахвалювали її салат із куркою й грибами. “Оленко, смакота неймовірна!” — “Олено, запиши мені рецепт, благаю!” — “Оленко, доню, це ж просто диво! Тепер на кожне свято таке готуватимемо, правда ж, Галю?” — усміхнувся Василь Миколайович, легенько штовхнувши дружину ліктем. Галина Петрівна скривилася, ледве видавивши посмішку. Її аж коробило від того, що всі хвалять невістку.
“Так, Галю, заздрю тобі! Моя невістка тільки в телефоні залипає та манікюр робить, а твоя — золото!” — додала подруга свекрухи. Олена зашарілася, але всміхнулася — приємно, коли твою працю цінують. Та Галина Петрівна не витримала: “Чого вишкіряєшся? Гаряче неси вже!” — гаркнула так грубо, що гості аж очі витріщили. У Олени сльози навернулися, а в грудях запекла образа.
— Галино, та встигнемо з гарячим. Хай Олена спочатку покаже наш сюрприз, — Василь Миколайович спробував розрядити напругу, що повисла в повітрі, як густий туман над Дніпром.
— Оленко, давай умикай швиденько! — додав він із легкою усмішкою. Разом зі свекром вони підготували для Галини Петрівни невеликий відеоролик — душевний подарунок до дня народження. Під мелодію старої української пісні “Ой у вишневому саду” мали промайнути її світлини: від чорно-білих кадрів дитинства в селі до недавніх фото з корпоративів. Олена метнулася до кімнати по телефон, серце калатало від хвилювання.
— Зараз увімкну. Оце вам зараз буде видовище! — бурмотіла вона, тремтячими руками під’єднуючи телефон до великого телевізора у вітальні. Екран засвітився, і кадри побігли.
Та замість зворушливих фото на екрані замелькали записи зі прихованої камери, яку Олена тиждень тому прикріпила під стелею на кухні. Вона поставила її, щоб показати Олегові, як його мати знущається з неї, коли його немає вдома. Олена хотіла, щоб чоловік на власні очі побачив правду — інакше він би ніколи не повірив.
Але те, що камера зафіксувала одного вечора, коли Олена поїхала на дачу до свекра, шокувало всіх. На екрані чітко видно, як Галина Петрівна заходить на кухню з високим чоловіком у строгому костюмі — років на десять молодшим за неї. У руках він тримав пляшку ігристого вина, а на обличчі сяяла самовдоволена посмішка.
— Що це таке? Звідки в тебе це? Підступна ти клята, вимкни негайно! — задихаючись від люті, заверещала Галина Петрівна, її обличчя почервоніло, як буряк. Та пульт і телефон були в Олени. Свекруха кинулася до неї, намагаючись вирвати їх із рук, але Олена міцно трималася.
А на екрані тим часом Галина Петрівна вже гаряче цілувалася зі своїм гостем, діставала з шафки кришталеві келихи для вина й знову тулилася до нього, шепочучи щось на вухо. Гості завмерли, наче громом прибиті, не в змозі вимовити й слова. У кімнаті запала мертва тиша, тільки чути було, як дихає стара собака в кутку.
Нарешті Галина Петрівна вихопила пульт і вимкнула телевізор. — Ну як тобі сюрприз, мамо? — єхидно кинула Олена, ледве стримуючи тремтіння в голосі.
— Як ти посміла, злодійко! Ненавиджу тебе! — заволала свекруха, її голос зірвався на крик. Василь Миколайович повільно підвівся зі стільця, мовчки відсунув дружину від дверей і вийшов із квартири, не оглядаючись.
Як з’ясувалося потім, вийшов назавжди. Подружжя розлучилося. Галина Петрівна благала чоловіка повернутися, але той був невблаганний.
Олег із Оленою теж ледь не розійшлися — він довго не міг пробачити дружині такого публічного приниження матері. Але коли переглянув записи, де Галина Петрівна ображала й принижувала Олену, називаючи її “невдахою” й “порожнім місцем”, його гнів розтанув. Він зрозумів, чому вона пішла на це.
Велику квартиру на Оболоні подружжя продало, гроші поділили. Василь Миколайович свою частку віддав синові й перебрався на дачу під Броварами. За рік він познайомився з чудовою жінкою, Марією Іванівною, яка пекла найкращі пироги з вишнями, і життя в нього налагодилося. Незабаром він стане дідусем — Олена чекає дитину, і молоді вже облаштувалися в новій оселі в Бучі, де пахне свіжим деревом і мріями. Усе в них добре.
А Галина Петрівна? Їй лишилася тільки робота в офісі на Печерську. Молодий коханець одружився з іншою й кинув її, але найгірше — Олег із нею не спілкується. Вона лишилася сама, і вечорами в її квартирі чути лише цокання годинника.