Єлизавета Андріївна говорила так гучно і різко, що її слова чули всі навколо, а надто сама Маша, яка стояла в коридорі. Вона не могла не чути кожну образу, кинуту на її адресу.
З кожним грубим словом на очах дівчини виступали сльози. Вона не могла зрозуміти, що саме викликало таку реакцію у майбутньої свекрухи. Оглянувши себе, Маша не знайшла нічого такого, що могло б спровокувати подібне невдоволення.
Її нігті були коротко обрізані й покриті акуратним шаром червоного лаку — нічого зухвалого. Сукня, хоч і була трохи вище колін, була застебнута на всі ґудзики, підкреслюючи скромність вбрання. Довге русяве волосся було зібране в охайний пучок, що надавало її образу елегантності.
Маша так і не змогла зрозуміти, чим саме розлютила Єлизавету Андріївну. І тут дівчина почула голос свого коханого.
— Мамо, припини негайно! Що за істерику ти тут влаштувала? — заступився хлопець за дівчину. — Сукню цю Маші я сам подарував. Манікюр і макіяж у неї теж нормальний. А ти що хотіла, щоб я черницю додому привів? Не смій так говорити про мою наречену, інакше ми з тобою серйозно посваримося.
Майбутня свекруха відповіла ще злішим тоном:
— Ігоре, не смій сперечатися з матір’ю. Я тобі тільки добра бажаю, і ця дівчина з червоними нігтями явно не для тебе. Ну от скажи мені, синку, ти що, не міг почати зустрічатися з нормальною дівчиною? Щоб була зі скромною зовнішністю.
— Ти хіба не розумієш, що такі, як ось ця, вони занадто красиві? Вона не буде зберігати тобі вірність. Запам’ятай це, дорогий мій. Он у нашої сусідки донька Маринка — така розумниця! Та й господиня відмінна. Ну так, зовнішність у неї, звісно, не така яскрава. Зате вона буде тобі вірною і відданою дружиною. Не те що ця «мальвіна».
Єлизавета Андріївна не встигла закінчити свою тираду, як Ігор її різко перервав:
— Так, мамо, годі вже! Ти Машу зовсім не знаєш, щоб таке про неї говорити. Для мене вона найкраща. Зрозуміло тобі? Нехай твоя Мариночка припиняє фліртувати зі мною при кожній зустрічі, бо моє серце вже зайняте. Так їй і передай.
— А то я тебе добре знаю. З твоєї подачі це все і відбувається. Ти мені цю Марину пророкуєш у дружини ще зі школи. Перестань нарешті мене сватати. Я люблю Машу. Якщо ти будеш говорити про неї гидоти, наше спілкування сильно постраждає. Мені з нею жити, а не тобі.
Почувши, що Ігор став на її захист, Марія трохи заспокоїлася. Він її любить, отже, все чудово. Бо після почутого вона хотіла чимдуж утекти з цієї квартири. Але коханий був на її боці, а значить, у них усе складеться. Маша всміхнулася і відчула впевненість: нехай стара зміюка намагається їх розлучити, їй це не вдасться.
А вже через пів року, попри протести Єлизавети Андріївни, молоді зіграли весілля. Стоячи в пишній білій сукні, Маша була неймовірно щаслива і намагалася не помічати спопеляючих поглядів новоспеченої свекрухи.
Коли гості виголошували тости, вітаючи молодят, мати нареченого підвелася з келихом шампанського і раптом сказала:
— Я бажаю тобі щастя, синку. І дуже сподіваюся, що попри такий вибір, ти зумієш розпізнати справжню любов.