22 роки у розвідці навчили мене витримки! Коли діти депутатів відправили мого сина в реанімацію, а директор радив мовчати, я не кричав. Я просто чекав. А через 72 години у місті почалася справжня паніка…

Через два тижні почалися перші суди. Адвокати Фоміна-молодшого намагалися розіграти карту “самооборони”, але проти них були свідчення десятків учнів.

Суд визнав їх винними. Враховуючи вік і першу судимість, вони отримали умовні терміни, але з величезними компенсаціями постраждалим.

Суди над батьками були жорсткішими. Відеозапис Романа не залишав шансів.

Олег Фомін отримав три роки реального ув’язнення. Депутат Олійник отримав чотири, втративши мандат. Грановський втратив свій бізнес.

Через три місяці Роман і Федя поїхали на риболовлю. Це було те саме місце на затоці Десни.

Федя майже відновився. Лікарі казали, що йому пощастило.

— Я багато думав, — сказав Федя, закидаючи спінінг. — Про те, що сталося.

— Що я зробив? Я був у лікарні.

— Так, — Федя хитро примружився. — Але якби ти не був у лікарні… гіпотетично… я б зрозумів чому.

— Гіпотетично.

— Так. Бо іноді система буксує. І єдиний спосіб це виправити — змусити зло відчути страх.

Роман змотав жилку і закинув знову.

— Система спрацювала. Зрештою.

— Ти навчив мене дечому важливому. Сила — це вміння захищати тих, хто не може захистити себе сам.

— Хороший урок.

— Я хочу вступати на юридичний, — раптом сказав Федя. — Може, в прокуратуру. Допомагати таким, як ми.

Роман відчув гордість.

— Це хороший план, сину.

Вони рибалили в комфортній тиші. Сонце сідало за київські пагорби. Спокій. Безпека.

Увечері Роман вийшов на балкон. Телефон завібрував. Повідомлення від слідчого Левченка.

“Справу про напад на сімох підлітків офіційно закрито. Нападник не встановлений. Бережіть сина, Романе Андрійовичу.”

Роман видалив повідомлення, ледь помітно посміхнувся і загасив цигарку.

У місті сім родин вчилися жити з наслідками. Сім батьків дізналися, що на кожну силу знайдеться інша сила.

А у звичайній київській квартирі батько і син просто жили далі.

Роман Коваль пройшов багато гарячих точок. Але його найбільша перемога була не в секретних операціях.

Вона була тут. У тому, щоб бути батьком.

Іноді поле бою — це шкільний коридор. Іноді ворог носить брендовий костюм. Іноді найважливіша місія — це просто захистити свою сім’ю.

Роман Коваль виконав свою місію. І він переміг.