Згадавши про те, що Іра стає надто говіркою та необережною після кількох келихів дорогого ігристого, Сашко вирішив використати цю слабкість як чи не єдину можливість дізнатися бодай якісь вагомі крупиці правди про своє майбутнє. І ось настав вечір її грандіозного, заздалегідь розпланованого дівич-вечора в одному з престижних нічних клубів столиці. Ірина того вечора дійсно дозволила собі зайвого, святкуючи майбутню зміну статусу з особливим розмахом та розкутістю.
Повернувшись пізно вночі додому на таксі, вона була надзвичайно весела, розкута і без зупину хихотіла з кожного сказаного слова, наче з найкращого у світі жарту. Олександр, який терпляче, напружено й виснажливо чекав на неї у темній вітальні, поводився як ідеальний, турботливий і безтямно закоханий наречений.
Він обережно, майже ніжно допоміг їй зняти незручні туфлі на високих підборах і лагідно, практично на руках, запропонував провести її до спальні. Коли вони нарешті залишилися наодинці в інтимній напівтемряві кімнати, хлопець, майстерно скориставшись моментом її повної розслабленості, обережно перевів розмову на тему фінансового благополуччя та амбітних майбутніх перспектив її батьків.
Весело й трохи п’яно посміхаючись, Іра спочатку лише грайливо відмахнулася від його розпитувань, але згодом, ніби ненароком, побіжно все-таки згадала про цілком реальну можливість включення його у стратегічне керівництво сімейним бізнесом. Проте вона додала одну умову, від якої в Сашка всередині все миттєво стиснулося у холодний зашморг: якщо, звісно, він виявиться «хорошим, тихим і абсолютно слухняним хлопчиком», який не ставить зайвих запитань.
Ці слова змусили подих Сашка перехопити від невидимої, але відчутної загрози. Наскільки далеко і глибоко він був готовий зайти у це справжнє, приховане пекло заради розкриття злочину та власного порятунку? Проте крижане бажання допомогти правосуддю та загострений до межі інстинкт самозбереження змусили його продовжувати цю смертельно небезпечну гру в щиру відданість.
Розмова раптом набула зовсім несподіваного і моторошного повороту, коли Іра з лукавою, майже хижою гримасою на обличчі раптом згадала про «дуже цікаву і надзвичайно прибуткову частину татового бізнесу», яка годує всю їхню родину роками. Олександр, миттєво зобразивши на обличчі щире захоплення і непідробну, дитячу зацікавленість, поспішив дізнатися, про що ж саме йдеться, сподіваючись на пряму, неспростовну зачіпку для слідства.
Іра з таємничим, майже містичним виглядом притулила вказівний палець до своїх яскраво-червоних губ і тихо, з ноткою несподіваного, потойбічного холодку в голосі, вимовила фразу, від якої в кімнаті, здавалося, миттєво стало менше кисню:
— Хто багато знає, той у лісі відпочиває, котику. Назавжди відпочиває, у тиші та спокої.
Ця фраза пролунала не як п’яний жарт, а як остаточний, непідвладний апеляції вирок. Вона лише вдесяте посилила всі найгірші підозри Олександра, і він почав обережно, ніби в легкій іронічній манері, розпитувати, про який саме ліс ідеться. Чи не про той самий мальовничий карпатський часом, куди їх так наполегливо й щедро відправляли в «весільну» подорож? Проте це питання викликало у сп’янілої дівчини лише різкий, роздратований мах рукою. Здається, на коротку мить крізь туман алкоголю вона все ж усвідомила, що ляпнула забагато зайвого цій, поки що сторонній людині.
Тоді Сашко, миттєво відчувши зміну її настрою, змінив тактику. Він тяжко, по-акторськи зітхнув і з удаваним сумом зізнався, що йому, мабуть, доведеться ще дуже багато і важко працювати звичайним клерком у банку, щоб досягти хоча б десятої частки того рівня розкоші, на якому звикла жити її родина. Він висловив своє велике побоювання, що одного дня вона просто знайде собі когось багатшого і покине його через його бідність та статус. Наостанок він запропонував прямо завтра вранці зустрітися з її батьками, щоб нарешті детально показати їм свої амбітні бізнес-ідеї та довести свою корисність для їхньої імперії.
Однак Іра, знову загадково й дещо зверхньо всміхнувшись, відповіла, вже заплющуючи важкі повіки:
— Завтра точно не вийде, котику. У батьків завтра вночі велике, дуже відповідальне і таємне відвантаження товару на дальніх складах. Їм буде зовсім не до тебе і не до твоїх наївних ідей. Спи вже…
Тієї ж миті вона, здається, остаточно провалилася в глибокий і важкий сон, навіть не усвідомивши, що щойно бовкнула найбільш цінну, критичну інформацію в житті Олександра. Але йому цього було більш ніж достатньо. Він уже міцно, мертвою хваткою вхопився за цю безцінну нічну зачіпку. У його голові миттєво, наче в потужному комп’ютері, вишикувався чіткий логічний ланцюжок. Він щиро сподівався, що ця інформація допоможе Максиму та поліції нарешті накрити злочинців на гарячому і врятувати його від страшної, трагічної долі того попереднього, безслідно зниклого нареченого.