Тимур щиро, без жодної тіні сумніву, вважав себе еталоном сучасного чоловіка та взірцевим сім’янином. Від того дня, коли вони з Олею обмінялися обручками, минуло рівно п’ять років. За цей час їхнє життя збагатилося появою маленького дива — сина Данилка. Здавалося б, живи, радій кожному дню, будуй плани на майбутнє. Проте останнім часом це затишне родинне гніздечко почало стискатися навколо молодого чоловіка, перетворюючись на задушливу клітку з невидимими, але міцними ґратами.
Усе починалося яскраво, немов кадри з високобюджетного романтичного фільму, де головним героям судилося бути разом. Зі своєю майбутньою дружиною Тимур познайомився на гучній вечірці, яку влаштував їхній спільний приятель з нагоди свого дня народження. Це був теплий літній вечір. Святкували на просторій орендованій терасі просто неба, звідки відкривався запаморочливий краєвид на вечірній Поділ. Внизу мерехтіли вогні великого міста, пахло дорогою кавою та розігрітим за день асфальтом. Щойно Тимур побачив Олю, він відчув, як серце на мить завмерло, а потім забилося в прискореному ритмі.
Дівчина була напрочуд чарівною. Вона випромінювала ту рідкісну, магнетичну енергетику, яка змушує людей обертатися вслід. Її відкрита, щира усмішка, легка сукня, що ловила кожен порив вітру, та невимушена манера спілкування робили її центром уваги. Вона сміялася, танцювала під ритмічну музику і жартувала так природно, ніби знала всіх присутніх усе життя. Тимур, будучи чоловіком прагматичним і звиклим усе прораховувати наперед, вирішив не кидатися у вир з головою. Для початку він відкликав свого друга вбік і влаштував йому справжній допит щодо таємничої незнайомки.
Отримана інформація виявилася не просто обнадійливою, а справжнім джекпотом. З’ясувалося, що Оля — дівчина не лише вродлива, а й надзвичайно перспективна. На той час вона вже встигла отримати диплом з відзнакою одного з провідних національних університетів столиці і стрімко підіймалася кар’єрними сходами.
Вона обіймала посаду провідної маркетологині у відомій ІТ-компанії, заробляючи суми, які викликали повагу. Більше того, ця тендітна дівчина вже мала власну простору квартиру в сучасній новобудові на столичних Позняках. Житло вона придбала частково за власні, важко зароблені заощадження, а частково завдяки фінансовій підтримці батьків.
У голові Тимура блискавично склався пазл. Він миттєво зметикував: такий розкішний шанс просто неможливо випустити з рук. Його впевненість у власній неперевершеності не мала меж. Він ані на секунду не сумнівався, що дівчина просто не зможе встояти перед його відточеними чарами та ідеальною посмішкою. Зрештою, він теж був не з простих — у кишені лежав диплом престижного вищого навчального закладу. Щоправда, з реальною роботою та кар’єрою справи в нього складалися, м’яко кажучи, катастрофічно.
За останні кілька років хлопець встиг змінити з десяток солідних офісів. Ніде він не затримувався довше ніж на три-чотири місяці. Причини завжди були однакові: керівництво, на його думку, було некомпетентним і вічно вимагало якихось безглуздих речей — дотримання жорстких дедлайнів, понаднормової праці, проактивності та ініціативності. Тимур понад усе цінував власний душевний комфорт. Він щиро вважав, що гнути спину на когось за ті скромні гроші, які йому пропонували на старті, — це абсолютне приниження його високої гідності.
Зате зовнішність Тимура була його головним капіталом. Він виглядав як справжній еталон чоловічої краси зі сторінок глянцевих журналів. Високий, м’язистий, з ідеально рівною поставою. Його волосся завжди було бездоганно вкладене після візиту до найдорожчого барбершопу міста. Чоловік проводив довгі, виснажливі години в елітному фітнес-клубі “Олімп-Плаза”. Там він самовіддано тягав важке залізо, намотував кілометри в басейні з блакитною водою і маніакально вираховував калорії у своєму раціоні.
Його гардероб складався виключно з речей, придбаних у брендових бутиках. Тимур свято вірив у те, що статус справжнього чоловіка визначається не його вчинками чи банківським рахунком, а виключно логотипом на лівій стороні сорочки. Відпочивати він теж звик виключно зі смаком. Як мінімум двічі на рік він пакував дорогі валізи і літав на найкращі курорти Туреччини чи Єгипту, принципово обираючи лише п’ятизіркові готелі з системою “ультра все включено”.
Роман між цими двома полярно різними людьми закрутився з шаленою, неконтрольованою швидкістю. Оля, втомлена від робочих буднів і постійної відповідальності, була просто засліплена його підкресленою увагою, кіношною галантністю та яскравою, доглянутою зовнішністю. Поруч із ним вона відчувала себе героїнею казки.
Вже через чотири місяці після тієї доленосної вечірки на даху вони стояли під квітковою аркою і давали обітниці на березі теплого Середземного моря. Пишне весілля в розкішному готельному комплексі “Морська перлина” обійшлося в кругленьку суму. Організацію цього свята життя взяли на себе частково сама наречена, а частково — заможні батьки Тимура, які не могли відмовити своєму єдиному синові.