Звільнили з тріском за добру справу! Таксист безкоштовно підвіз вагітну колишню ув’язнену… А вже через тиждень його екс-начальник ледь не посивів від правди!

Але Назару вже було не до нього. На ґанку з’явилася Соломія, а поруч медсестри обережно несли двох немовлят.

— Коханий, ти не втомився нас чекати? — ніжно запитала вона.

— Ні, рідна моя. Я вас усе життя чекав, — відповів Назар, обережно цілуючи дружину. Він узяв на руки одного з малюків, і вони щасливі попрямували до машини, залишивши ошелешеного Валерія Миколайовича стояти з відкритим ротом.

Ще через тиждень Соломія особисто завітала до адвокатської контори, щоб подякувати Тимуру Едуардовичу. Завдяки його блискучій роботі фірма повністю повернулася до законної власниці. На суді Вікторія Вікторівна отримала максимальний термін ув’язнення і відправилася за ґрати на довгі роки. Богдан же, як співучасник, що розкаявся, відбувся умовним терміном. Від ганьби він поїхав жити в глухе село на Черкащині, де влаштувався працювати на ферму.

Соломія змогла відновити свою ділову репутацію. Разом із Назаром вони вирішили спільно керувати компанією. І щоб хлопець не втрачав навички, він жартівливо погодився бути її особистим водієм і найголовнішим заступником.

Невдовзі вони подали заяву до РАЦСу. Враховуючи наявність двох немовлят, їх розписали за прискореною процедурою. На скромне, але дуже душевне весілля запросили сусідку пані Галину та того самого лікаря з пологового, адже більше родичів у них не було. Соломія залишилася без батьків, Назар — сирота. От і доля у них тепер була одна на двох. Після народження малюків Назар офіційно записав їх на своє прізвище. Він сам на цьому наполіг, сказавши, що його сини мають рости в повноцінній, люблячій родині.

Фірму з величезними зусиллями, але витягли з кризи. Майже весь старий топ-менеджмент, який зрадив Соломію, довелося звільнити. Назар особисто проводив співбесіди і набрав нову, надійну команду.

А одного теплого осіннього дня Соломія разом із Назаром приїхала на Байкове кладовище. Її батька поховали поруч із мамою. Дівчина довго стояла біля гранітного пам’ятника і тихо плакала. Жорстоко обійшлася з нею доля, але вона ж і дала їй сили все виправити. А може, це саме батьки з того світу допомогли своїй донечці видертися з пекла і знайти своє справжнє, безмежне кохання?