А потім була Аліса. Моя молодша сестра, різниця з якою становила всього два роки. Наші стосунки завжди були складним плетивом любові та прихованої ворожнечі. У дитинстві ця конкуренція ледь стримувалася. Все, що було в мене, Аліса хотіла привласнити: чи то нову ляльку, чи увагу подруг, чи похвалу батьків. Якщо я досягала успіху, нею керувала нездоланна жага або скопіювати це, або знецінити, зробивши щось “краще”.
Мама завжди виступала дипломатом. Вона майстерно згладжувала кути, намагаючись приділяти кожній з нас особливу увагу. Незважаючи на цей важкий багаж, я попросила Алісу бути моєю дружкою на весіллі. Мама вірила, що це зблизить нас, а я відчайдушно хотіла вірити, що ми, як дорослі жінки, нарешті переросли ці дитячі ревнощі.
Коли я офіційно представила Алісу Максу на сімейній вечері, її захоплення ним було настільки надмірним, що це навіть викликало незручність. Я помітила, як її рука на мить довше, ніж потрібно, затрималася на його плечі, коли вона сміялася з його жартів. Але я списала це на фірмовий кокетливий стиль сестри.
Вечірку з нагоди заручин ми влаштували на задньому дворі батьківського будинку. Аліса була справжнім вихором енергії: допомагала мамі з кейтерингом, розвішувала гірлянди між деревами, розставляла дорогі квіткові композиції. Проте весь вечір я ловила її погляд. Вона дивилася на Макса крізь натовп гостей, і щоразу, коли наші очі зустрічалися, Аліса розпливалася в широкій усмішці та театрально піднімала келих із шампанським, салютуючи нам.
Пізніше, коли останні гості вже розсідалися по таксі, мама перехопила мене на кухні. Вона складала залишки закусок у контейнери, не піднімаючи на мене очей.
— Соню, доню… Я не можу цього не помітити, — її голос звучав дуже обережно. — Аліса здається аж надто захопленою твоїм Максом.
— Мам, вона просто привітна, от і все, — я відмахнулася, споліскуючи кришталеві келихи під краном. — До того ж вона досі зустрічається з тим Денисом із фармкомпанії.
Мама ледь помітно хитнула головою, і її обличчя залишилося напруженим.
— Просто будь обережною, сонечко. Ти ж знаєш свою сестру. Ти знаєш, якою вона стає, коли в тебе з’являється щось, чого дуже хочеться їй.
Я легковажно поцілувала її в щоку і пообіцяла, що все під контролем.
— Ми вже дорослі люди, мам. Аліса просто щиро рада за мене. Я в цьому впевнена.
Боже, як глибоко, як фатально я помилялася.