У її голосі звучав неприхований виклик. Вона була впевнена, що батько Максима — звичайний водій або охоронець супермаркету, який посоромиться прийти до елітного товариства. Або ж вигадає відмовку.
Максим підняв голову і подивився їй прямо в очі.
— Добре. Він прийде.
На мить розгубленість промайнула на обличчі вчительки, але вона швидко опанувала себе.
— Чудово. З нетерпінням чекаю на знайомство.
Вдома Максим довго не наважувався підійти до батька. Андрій сидів у вітальні, розклавши на столі якісь схеми.
— Тату… — почав Максим.
— Що трапилося?
— У п’ятницю в школі “Відкритий урок”. Мені дуже треба, щоб ти прийшов.
Андрій підвів погляд. Він виглядав втомленим.
— Максе, ти ж знаєш мій графік. Я не можу планувати такі речі.
— Знаю, але… — Максим набрав повні груди повітря. — Олена Василівна не вірить мені. Вона насміхається. Вона думає, що я все вигадав, а ти… ну, що ти ніхто. Вона спеціально запросила тебе, щоб довести, що я брехун.
Андрій відклав ручку. Його обличчя, зазвичай непроникне, змінилося. В очах з’явився той самий холодний блиск, який Максим бачив учора в машині.
— Вона назвала тебе брехуном?
— Вона натякала. Перед усім класом.
Андрій повільно кивнув, ніби приймаючи рішення. Він знав те, чого не знав Максим: атака на шкільний сервер тривала. Хтось намагався отримати дані не просто учнів, а дітей конкретних батьків. І найкращий спосіб перевірити це — бути всередині.
— Я зрозумів, — сказав він спокійно. — Яка це година?
— Десята ранку, п’ятниця.
— Я буду.
— Справді? — очі Максима засяяли надією.
— Справді. Давно пора познайомитися з твоєю вчителькою.
Тієї ночі Андрій довго розмовляв по зашифрованому каналу зв’язку.
— Так, об’єкт “Ліцей”. Я підтверджую особисту присутність. Група підтримки має бути на позиціях о 09:30. Режим “Тиша”. Вони не повинні знати, що ми знаємо.
За вікном знову стояв той самий чорний джип. Але тепер Максим, дивлячись на нього крізь штору, відчував дивний спокій. Щось насувалося. Щось велике. І вперше в житті він був упевнений, що його батько — це не просто тато в спортивках, а сила, з якою доведеться рахуватися всім. І Олені Василівні теж.
