Вона повільно кивнула.
— Він хороший хлопець. Пане Коваль… Федір говорив мені про булінг. Я писала доповідні, ходила до Лозового. Але директор сказав, що “хлопцям треба випустити пару”.
Вона опустила очі.
— Я мала зробити більше, — прошепотіла вона.
— Ви зробили все, що могли в корумпованій системі. Це не ваша провина.
Сльози наповнили її очі.
— Ці мажори тероризують пів школи. Усі залякані.
— Мали, — тихо виправив Роман. — Минулий час.
Він залишив її і повернувся до лікарні. Вечір провів із Федею, розмовляючи про дрібниці.
Близько 20:00 він поцілував Федю в чоло і поїхав додому. Пастка була готова. Залишалося лише зачинити дверцята.
Роман прибув додому о 20:45. Вулиця була тихою. Він припаркувався, не вмикав світло у квартирі і чекав.
О 20:57 під’їхав кортеж: два чорних “Гелендвагени” і масивний “Ленд Крузер”. З машин вийшли семеро чоловіків. У руках — бейсбольні бити та монтування.
Олег Фомін йшов попереду. За ним — депутат Ігор Олійник, забудовник Грановський, батько Гейнса, Патрик, Христенко-старший та адвокат Марш.
Батьки сімох хлопців. Еліта району. Люди, які звикли “вирішувати питання”.
Роман відчинив двері під’їзду ще до того, як вони встигли подзвонити в домофон. Він вийшов на ґанок, руки тримав відкрито. Приховані камери фіксували кожен рух.
— Панове.
Фомін ступив уперед, поклавши биту на плече.
— Ти, виродок. Думаєш, можеш калічити наших дітей і тобі нічого не буде?
— Я був у лікарні. Свідки підтвердять.
— Брехня! — гаркнув Олійник. — Ми знаємо, що це ти. Хто ще має підготовку робити такі речі?
— Можливо, хтось вирішив, що вашим синам час дізнатися про наслідки. Нова концепція для них.
Грановський махнув битою, зупинивши її за сантиметри від обличчя Романа.
— Ти думаєш, ти безсмертний? Ми тримаємо це місто. Ми закопаємо тебе в лісі, і ніхто навіть не шукатиме.
— Як ви закопали справи всіх тих дітей, яких ваші сини покалічили? — голос Романа залишався крижаним. — Скільки родин ви залякали?
— То були нещасні випадки! — крикнув Марш. — Хлопці гралися. Твій малий слабак.
— У мого сина вдавлений перелом черепа. Семеро на одного. Це замах на вбивство.
— Це наклеп, — відрізав Патрик. — Наші сини захищалися.
— Семеро бійців ММА проти хлопця вагою 65 кілограмів. Чудовий захист.
Фомін підняв биту вище.
— Ми прийшли не говорити. Ми прийшли пояснити тобі твоє місце. Ти зачепив наших дітей. Тепер ми повернемо борг.
— І коли ми закінчимо, ти шкодуватимеш, що не взяв гроші.
— Гроші, — повторив Роман. — За мовчання про те, що ваші виродки ледь не вбили мою дитину. Така була пропозиція?
— Саме так. Але тепер ти отримаєш тільки біль. — Фомін кивнув іншим. — Провчіть його.