Від почутого Тимур аж почервонів. Його обличчя перекривилося від стримуваного обурення, а в грудях запекла глибока, чорна образа. Як ця жінка взагалі сміє йому відмовляти? Він, еталон чоловічої краси, змушений випрошувати якусь річ! Чоловік відчув себе глибоко приниженим, розтоптаним. Він абсолютно відмовлявся розуміти, чому його колись така щедра і закохана дружина раптом перетворилася на таку жадібну, холодну і прагматичну особу. З того самого вечора в його доглянутій голові пустила глибоке коріння отруйна думка: Оля його просто не гідна. Вона не відповідає його рівню.
Він щодня, проливаючи піт у залі, працює над своєю досконалістю. Він має ідеально промальований прес, його тіло пахне нішевими, дорогими парфумами, а шкіра завжди доглянута. А що ж вона? Почавши прискіпливо, під мікроскопом придивлятися до власної дружини, Тимур з жахом для себе почав помічати речі, на які раніше милосердно закривав очі.
Незабаром Олі мало виповнитися тридцять років. Через постійні стреси, жорсткі дедлайни на роботі, безсонні ночі біля ліжечка сина та нескінченні домашні клопоти вона геть закинула спорт і турботу про себе. Після складних пологів її фігура помітно округлилася, назавжди втративши ту колишню, невагому дівочу тендітність, яка колись так привабила його на вечірці. Крім того, Оля абсолютно, катастрофічно перестала стежити за свіжими трендами моди, що для її чоловіка було справжнім злочином.
Зручні, проте безформні джинси, об’ємні м’які худі, які приховували фігуру, та прості, зате практичні кросівки — ось і весь її нудний повсякденний гардероб. Елітні салони краси, процедури з нарощування вій, дорогі масажі чи апаратну косметологію вона тепер зневажливо називала марною тратою грошей. Натомість ця жінка віддавала перевагу тому, щоб відкласти зайву копійку на спільний сімейний відпочинок або купити синові нову розвиваючу іграшку. Тимур мовчки спостерігав за нею, роздивлявся її зібране в недбалий пучок волосся, і відчував, як усередині нього щодня зростає і міцніє глухе, чорне роздратування.
З кожним новим світанком Тимуру все сильніше, аж до фізичного болю, здавалося, що він гідний значно, незмірно кращого життя. Стоячи вранці перед великим дзеркалом у ванній, роздивляючись кожну лінію свого ідеально пропрацьованого преса та поправляючи стильну зачіску, він ловив себе на чіткій думці. Поруч із таким розкішним чоловіком має йти по життю зовсім інша жінка. Вона має бути значно молодшою, яскравішою, з фігурою професійної фітнес-моделі, у вишуканому одязі та з ідеальним, бездоганним макіяжем навіть рано-вранці.
Він не став надто довго розмірковувати над своїм рішенням, адже його роздуте до неймовірних розмірів його его вимагало негайних, рішучих дій. У його картині світу все було максимально просто: якщо декорації перестали приносити задоволення, їх треба негайно змінити. Одного п’ятничного вечора, коли за вікном уже гуло вечірнє місто, настав час для фінальної сцени. Оля щойно вклала маленького Данилка спати. Вона втомлено, ледь пересуваючи ноги, опустилася на м’який диван у вітальні і прикрила очі, мріючи хоча б про кілька хвилин абсолютної тиші. Саме тієї миті Тимур став навпроти неї, демонстративно схрестивши руки на своїх широких грудях.
— Олю, нам треба серйозно поговорити, — почав він крижаним, добре відрепетируваним тоном, намагаючись надати своєму голосу максимальної кіношної драматичності. — Я хочу розлучення.
Він завмер, очікуючи побачити справжній шок на її блідому обличчі. Тимур уже заздалегідь підготував і прокрутив у голові цілу нищівну промову. Він різко, не добираючи слів, заявив, що вона абсолютно перестала стежити за собою, непомітно перетворившись на типову, нецікаву домогосподарку. Чоловік висловив усе: як його неймовірно дратувало, що всі її вечірні розмови зводилися виключно до нудних робочих звітів, дедлайнів нових проєктів або чергових скарг на те, що їхній син знову підхопив застуду в садочку.
— Розумієш, мені просто фізично соромно вийти з тобою в люди! — жорстоко кинув він найболючішу, на його авторитетну думку, фразу, сподіваючись влучити в самісіньке серце. — Подивись на мене уважно. Я маю просто чудовий вигляд, я постійно розвиваюся, стежу за всіма світовими трендами, дбаю про своє тіло. А ти… Ти просто зупинилася у своєму розвитку. Деградуєш. Нам більше категорично не по дорозі.
Тимур гордо підняв підборіддя і завмер в очікуванні грандіозного, слізного скандалу. Він був на сто відсотків упевнений, що саме зараз Оля гірко розплачеться, впаде в істерику, почне благати його залишитися заради сім’ї. Він чекав, що вона клястиметься змінитися вже завтра, побіжить купувати абонемент у найближчий спортзал і замовить собі нові, відверті сукні. Але реакція дружини не просто збила його з пантелику, вона вибила землю з-під його ніг.
Жінка не зронила жодної, навіть найменшої сльозинки. Її обличчя залишилося незворушним. Натомість Оля глибоко, на повні груди вдихнула повітря, ніби щойно скинула з тендітних плечей величезний, нестерпно важкий мішок із камінням. І абсолютно спокійно, навіть із ледь вловимою ноткою щирого полегшення в голосі, відповіла:
— Знаєш, Тимуре… Я дуже, щиро рада, що ти нарешті знайшов у собі сили це сказати. Я сама планувала почати цю неприємну розмову на найближчих вихідних.