Тимур уважно слухав її приємний, дзвінкий голос і з кожною хвилиною все чіткіше розумів: він нарешті знайшов свій абсолютний ідеал. Каріна була саме тією жінкою, з якою йому буде не соромно з’явитися в будь-якому, навіть найпафоснішому товаристві. Але найголовніше і найцінніше для нього було інше — вона дивилася на нього знизу вгору з таким щирим, непідробним захопленням і справжнім обожнюванням, якого він уже багато-багато років не бачив в очах своєї колишньої дружини. Для цієї наївної дівчинки він був уособленням мрії: дорослим, неймовірно статусним і шалено успішним столичним чоловіком.
Щоб випадково не зіпсувати цей бездоганно створений образ, хлопець вирішив трохи, зовсім трішки прикрасити сувору реальність. Він недбало, поправляючи комірець куртки, кинув, що є “незалежним підприємцем, який зараз перебуває в пошуку нових, масштабних інвестицій”, а тому тимчасово, суто заради зручності, мешкає зі своїми батьками у великій квартирі на престижному Печерську. Про своє минуле, про колишню дружину Олю, яка його утримувала, та про маленького сина Данилка він завбачливо, вирішивши не псувати вечір, промовчав. Зрештою, навіщо обтяжувати таку юну, безтурботну красуню своїми чужими проблемами?
Їхні бурхливі стосунки розвивалися настільки стрімко, що Тимур і сам не встиг отямитися, як повністю втратив голову від кохання. Він без жалю витрачав на Каріну абсолютно всі кишенькові гроші, які йому давали батьки на власні потреби. Він щодня водив її по найдорожчих ресторанах міста, дарував розкішні букети квітів і влаштовував сюрпризи.
Ось тільки Надія Петрівна та Микола Іванович були категорично, до крику проти цієї раптової інтрижки. Коли одного вечора Тимур урочисто заявив, що серйозно планує одружитися, у тихій квартирі спалахнув справжній, грандіозний скандал. Досвідчені батьки чудово, без ілюзій розуміли всю абсурдність цієї ситуації.
— Синку, ти що, зовсім здурів?! — хапалася за хворе серце знесилена мати, ковтаючи краплі. — Їй же всього вісімнадцять років! Вона ж іще зовсім дитина, без життєвого досвіду, ще й з глибокої провінції! Ти сліпий і не розумієш, що їй від тебе потрібна лише столична реєстрація і наша велика квартира в центрі? Як ми взагалі всі будемо жити під одним дахом, ти про це подумав?
Проте жодні, навіть найбільш раціональні та логічні аргументи батьків уже не могли зупинити осліпленого раптовою пристрастю Тимура. Він влаштовував гучні істерики, звинувачував батьків у тому, що вони навмисно руйнують його єдине щастя, і навіть погрожував взагалі назавжди піти з дому (хоча, якщо бути відвертим, йти йому було абсолютно нікуди). Зрештою, втомлені літні люди, які звикли у всьому потурати сину, здалися під шаленим натиском цього дорослого егоїста.
Не гаючи дорогоцінного часу, Тимур придбав красиву, вишукану обручку і під час романтичної вечері в дорогому панорамному ресторані з видом на місто зробив Каріні офіційну пропозицію. Юна красуня, яка всім серцем мріяла якнайшвидше вирватися з тісного гуртожитку і забути про бідність, засяяла від безмежного щастя і, не роздумуючи ні секунди, миттєво відповіла омріяне “Так”.
Вже наступного сонячного ранку щаслива, окрилена пара стояла в довгому коридорі центрального столичного РАЦСу, схилившись над бланками заяв. І саме тут, у цій офіційній установі, на безтурботну Каріну чекав перший, але дуже серйозний життєвий сюрприз.
Зазираючи через плече в розгорнуті документи свого майбутнього чоловіка, вона раптом шоковано округлила очі і ледь не випустила ручку. Дівчина до останнього була свято переконана, що цьому доглянутому, стильному хлопцеві максимум двадцять два або, від сили, двадцять три роки. А в його паспорті чорним по білому, безжально стояла дата народження, яка свідчила, що йому вже виповнилося тридцять! Але навіть це було не найстрашнішим. Справжнім ударом і шоком для неї став свіжий штамп про нещодавнє розлучення та офіційна інформація про наявність у нього дитини.
— Тимуре… — Каріна розгублено, з тремтінням у голосі підняла на нього свої великі очі, в яких блищали сльози. — Тобі справді тридцять? І ти вже був одружений? У тебе є син?! Чому ти мені нічого про це не сказав від самого початку?
Тимур миттєво відчув, як по його рівній спині зрадливо пробіг холодний, липкий піт. Земля тікала з-під ніг, але його природна винахідливість і звичка брехати спрацювали блискавично. Він зробив глибокий, важкий вдих, напустив на своє обличчя максимально сумний, трагічний і водночас благородний вигляд, та почав майстерно вигадувати слізливу історію просто на ходу.
— Люба моя, зрозумій, це дуже, нестерпно болюча тема для мене, — важко зітхнув він, ніжно і обережно беручи її холодні долоні у свої. — Я хотів розповісти тобі все трохи пізніше, коли ми станемо ближчими. Розумієш, та жінка… вона випадково завагітніла від іншого, підлого чоловіка, який її одразу ж цинічно кинув. Її власні, жорстокі батьки з ганьбою вигнали її з дому просто на вулицю. Мені стало її так нестерпно шкода! Я не міг пройти повз чужу біду.
Я просто зробив добру справу: благородно одружився з нею, щоб дати невинній дитині своє прізвище і хоч якийсь дах над головою. Але жити разом без краплі кохання неможливо, це руйнує душу, тому ми згодом мирно, як дорослі люди, розійшлися. Я проявив справжню шляхетність, а вона… просто пішла своїм шляхом.
Каріна, виключно через свою юність, брак досвіду та абсолютну наївність, вислухала цю драматичну, слізливу байку з відкритим від подиву ротом. Вона не лише беззаперечно повірила кожному його брехливому слову, а й була до самої глибини душі вражена його неземною добротою та жертовністю. “Який же він неймовірно великодушний, сильний і самовідданий чоловік”, — із захопленням подумала дівчина, і її юнацькі почуття до нього спалахнули з новою, небаченою силою.