Минуло три дні, а доміно продовжувало падати. Я увімкнула телефон і побачила 127 пропущених дзвінків та 89 голосових повідомлень. Але тепер мій телефон розривався не лише від родичів.
Подруга зателефонувала мені рано-вранці. Голос Христини дзвенів від ледь стримуваного збудження.
— Марто, ти маєш увімкнути новини.
— Які ще новини?
— Один із центральних столичних телеканалів підхопив цю історію. Сюжет називається: «Сімейна афера року: як елітне весілля обернулося грандіозним шахрайством». Вони взяли інтерв’ю у Діани та ще трьох підрядників, яким не заплатили. Це показали по телевізору!
— Ого.
— І це ще не все. Істерику Карини в Instagram підхопили кілька великих пліткарських Telegram-каналів і TikTok-блогерів. Одне відео вже зібрало два мільйони переглядів.
Я відкрила TikTok на ноутбуці. І справді, на обкладинці популярного ролика красувалося перекошене від крику обличчя моєї сестри з підписом: «Розбещена наречена влаштувала істерику, бо батьки-аферисти не змогли вкрасти гроші на її весілля».
— Коментарі там просто нищівні, — продовжувала Христина. — Усі називають її ходячою антирекламою інституту сім’ї.
— А що з моїми батьками?
— Твого батька вчора заарештували.
Я ледь не впустила телефон.
— Що?!
— За дрібне хуліганство і опір у відділенні банку. Очевидно, він увірвався туди, вимагаючи негайно розблокувати заморожені кошти, а коли менеджери знову почали пояснювати йому про кримінальне провадження щодо шахрайства, він почав кричати, погрожувати і кидатися на працівників.
— Господи…
— Його випустили під заставу. Але, Марто, усе закручується дуже серйозно. Прокуратура вже готує офіційні обвинувачення.
Мій ноутбук сповістив про новий електронний лист із незнайомої адреси. Тема повідомлення: «Інформація, яку вам необхідно знати».
— Христю, мені знову приходять якісь дивні листи.
— Від кого?
Я відкрила повідомлення.
— Від Олени з «Першого Столичного». Пише, що в неї є інформація про фінансовий стан моїх батьків, яку я маю побачити негайно. Просить про відеодзвінок.
— Зроби це. Вимкни в мене мікрофон, але залиш на лінії, щоб я чула.
Я набрала номер Олени. Вона відповіла миттєво, постійно озираючись, ніби боялася, що її хтось почує.
— Пані Марто, дякую, що зателефонували. Я, мабуть, сильно ризикую роботою, роблячи це. Але я відчуваю, що ви маєте знати весь масштаб катастрофи.
— Що ви маєте на увазі?
— Ваші батьки намагалися взяти кілька великих кредитів, використовуючи ваші паспортні дані та ідентифікаційний код. І це почалося ще за кілька місяців до того, як вони продали вашу квартиру.
— Це ж крадіжка особистості!
— Служба безпеки банку заблокувала ці спроби, і ми відхилили заявки. Але вони не зупинилися. Вони зверталися до інших банків, до мікрокредитних організацій. Вони відчайдушно шукали готівку вже дуже давно.
— Наскільки давно?
— Судячи з того, що я бачу в бюро кредитних історій, вони живуть у глибокий мінус з позаминулого року. Якби не ваші регулярні анонімні платежі, вони б втратили свій будинок ще роки три тому.
— Вони казали мені, що тата підвищили на роботі…
— Вашого батька звільнили за скороченням ще вісімнадцять місяців тому. Він отримував виплати по безробіттю і перебивався якимись випадковими підробітками. Але цього і близько не вистачало на підтримку їхнього статусного способу життя.
У мене всередині все обірвалося.
— Тобто вони брехали мені абсолютно про все.
— Це ще не кінець. Ваша сестра роками спустошувала кредитні картки, оформлені на вашу матір. Брендові речі з ЦУМу, дорогі салони краси, спа-курорти, аванси за весільні послуги… Ми говоримо про понад шістдесят тисяч доларів незабезпеченого боргу.
— Шістдесят тисяч доларів… І це лише те, що ви бачите. Ймовірно, є й інші кредитори.
— Олено, чому ви мені все це розповідаєте? — тихо запитала я.
— Тому що вони намагаються зробити вас винною в усіх своїх проблемах. Вони написали на вас заяву в поліцію, стверджуючи, що ви здійснюєте економічне насильство, приховуючи гроші, які «по праву належать сім’ї». Це безумство, але вони в повному відчаї. А люди у відчаї здатні на страшні речі. Я хотіла, щоб ви мали повну картину перед тим, як повернетеся до Києва.
Коли вона відключилася, я ввімкнула мікрофон Христині.
— Ти все чула?
— Кожне слово. Марто, вони намагаються зліпити з тебе головного монстра.
— Звісно, намагаються.
— Але знаєш що? Вся ця інформація, яку щойно надала Олена… Вона доводить, що вони займалися шахрайством місяцями, а не просто зірвалися і продали твою квартиру.
Мій телефон завібрував від нового повідомлення з невідомого номера.
«Це Максим. Нам треба поговорити. Є дещо про Карину, що ти маєш знати».
Я показала екран Христині.
— Набирай його, — кивнула вона.