Оксана повільно підняла на нього потемнілий від образи погляд і тихо, але чітко запитала:
— І куди я, по-твоєму, подіну Софійку на цей час?
— Ну, щось напевно можна придумати, було б тільки бажання! — самовпевнено відмахнувся він, потягнувшись за черговим шматком м’яса.
І тут несподівано для всіх у розмову втрутилася господиня дому. Голос Христини звучав абсолютно спокійно, навіть лагідно, але в її словах відчувалася така сталева нотка, що змусила Оксану з подивом підняти голову.
— А знаєш, це справді чудова ідея, Максиме, — усміхнулася Христина. — Мені й самій буде набагато цікавіше, якщо ми з Оксаною почнемо тренуватися вдвох. А з дитиною все вирішується дуже просто.
Вона зробила театральну паузу, глянувши прямо в очі Максиму:
— Коли я йду в спортзал, із нашим малюком завжди сидить Денис. Тож і ти, Максиме, теж зможеш легко залишатися із Софійкою вечорами, поки твоя дружина займатиметься собою.
Оксана ледь втрималася, щоб не розсміятися вголос. Христина настільки майстерно і витончено поставила Максима на місце, що його обличчя на секунду набуло абсолютно розгубленого, майже комічного виразу. Але навіть ця маленька жіноча перемога не принесла Оксані повного задоволення. Вона відчувала, що рана, залишена зневагою чоловіка, надто глибока, щоб її можна було залічити парою влучних реплік за столом.
Максим миттєво знітився, коли безпечна розмова раптом обернулася проти нього. Він, звісно, дуже хотів, щоб його дружина ставала кращою, стрункішою та доглянутішою, але виключно за однієї умови — щоб це жодним чином не порушувало його власний комфорт і не вимагало від нього зусиль.
— Ой, ні-ні, це все так складно організувати! — спробував він незграбно виправдатися, відводячи погляд.
Але тут у розмову несподівано вступив Денис.
— Та зовсім не складно, друже, — впевнено заявив він, обіймаючи дружину за плечі. — Я, наприклад, люблю дбати про свою дружину і завжди підтримую її в таких прагненнях. Тому абсолютно спокійно залишаюся з малим, поки вона йде на тренування, в салон краси чи навіть просто на шопінг із подругами. Ти ж теж так робиш, Максиме?
Максим відверто зам’явся, остаточно загнаний у кут. Він гадки не мав, як йому викрутитися з цієї пастки.
— Ну… іноді буває, — промуркотів він собі під ніс, але жодної впевненості в його голосі не було й близько.
Христина, продовжуючи привітно посміхатися, тут же запропонувала:
— Оксано, а давай вже завтра вранці і сходимо разом у салон? Нехай чоловіки посидять із дітьми, у них же вихідний.
Але Максим миттєво запанікував і випалив:
— Ні-ні, я не можу! Я сьогодні випив вина за вечерею, та й узагалі після робочого тижня мені завтра треба повноцінно відпочити.
Христина лише гмикнула, кинувши на нього відверто докірливий погляд.
— Дуже цікаво виходить, — зауважила вона, примруживши очі. — А Оксані? Виходить, їй відпочинок зовсім не потрібен? Чи ти щиро вважаєш, що вона вдома не втомлюється в декреті?
Максим почав плутатися у власних виправданнях, судомно намагаючись вигадати бодай якусь поважну причину, через яку він не може залишитися з рідною донькою. Але всім присутнім було абсолютно очевидно: він просто не хотів брати на себе цю відповідальність. Проте Христина і не думала зупинятися на досягнутому.
— Ти ж сьогодні так захоплювався, як у нас чисто! — продовжувала вона, не підвищуючи голосу. — А знаєш, чому в нас ось так ідеально чисто? Тому що Денис постійно допомагає мені прибирати. І навіть більше — раз на тиждень він оплачує послуги клінінгової компанії, щоб я не витрачала свої вихідні на генеральне прибирання з ганчіркою. Ти ж теж так само допомагаєш своїй дружині, правда?
Максим почав відверто дратуватися. Його обличчя почервоніло.
— Я вважаю, що прибирання квартири — це суто жіночий обов’язок! — різко відрубав він, намагаючись повернути собі контроль над ситуацією.
Христина подивилася на нього з відвертим подивом і навіть певною часткою жалю.
— Як і виховання дітей, так? А ще, на твою думку, жінки просто зобов’язані бути завжди доглянутими, красивими, ідеально готувати ресторанні страви на бездоганно чистій кухні і при цьому все робити абсолютно наодинці… Але тоді виникає логічне запитання: а ти їй взагалі навіщо потрібен? Якщо жінка і так справляється з усім сама?
Максим різко підскочив зі свого стільця, вже не приховуючи шаленого роздратування. Оксана сиділа, мов скам’яніла, і широко розплющеними очима дивилася на Христину, вражена її сміливою підтримкою. Вона й подумати не могла, що хтось взагалі здатен заступитися за неї, та ще й так впевнено і аргументовано.
— Та що ви всі до мене причепилися?! — гаркнув Максим на всю кімнату. — Я просто зробив людині ввічливий комплімент! А ви тут влаштували допит і почали свої обов’язки на мене вішати!
