Лише хвилин через п’ять здорованька нарешті змогла нормально вдихнути. Її обличчя, до цього червоне від напруги, поступово набуло звичного відтінку, а до очей повернулася осмисленість. Скеля відкашлялася, з острахом подивилася на новеньку і хрипко запитала:
— Ти що, реально якась відьма? Це ти мене зараз отак придушила, га?
— Уявлення не маю, про що ти говориш, — максимально спокійно, з легкою посмішкою знизала плечима Магдалена.
Вона грала свою роль бездоганно. Жодного зайвого руху, жодної емоції, яка б видала її справжній страх перед цими жінками.
— А вона швидко міркує, — схвально подала голос старша жінка, що сиділа на сусідніх нарах. Її пальці прикрашали химерні татуювання, а погляд був чіпким і дуже розумним. — Поважаю таких. Як звати тебе, красуне?
— Магдалена.
— Ого, Магдалена! — раптом дзвінко зареготала третя співкамерниця. Це була рудоволоса дівчина з помітно збільшеними губами та слідами колишнього гламуру на обличчі, яку тут називали Рудою. — Дівчата, це ж прям як у тих старих латиноамериканських серіалах! Пам’ятаєте, вся країна колись плакала над долею бідної дівчини? Ти часом не з телевізора до нас випала?
— А що, дуже схожа? — іронічно примружилася старша жінка, зупиняючи сміх Рудої одним лише поглядом.
Магдалена подумки скривилася. Її так хотілося відповісти цій дівчині щось дошкульне про її зовнішність і дешевий татуаж, але вона вчасно прикусила язика. Інтуїція підказувала: сперечатися з місцевими «господарками» камери — це найгірша ідея. Одне необережне слово, і її життя тут перетвориться на пекло.
— Слухай сюди, дівчинко. Будемо дружити, — миролюбно, але з ледь вловним металом у голосі продовжила старша. — З нами краще дружити, тоді ніхто тебе тут пальцем не займе. Знаєш, хто я така?
— Ні, — чесно відповіла Магдалена.
Вона вже зрозуміла головне правило цього місця: найбезпечніші відповіді — це «так», «ні» та «не знаю». А найкращі теми для розмов — погода, кулінарія чи якісь нейтральні жіночі плітки. Усе інше могло обернутися проти неї.
— Я тут за старшу. Організаторка фінансових схем, так би мовити, — з гордістю пояснила жінка. — За паспортом я Марія Федорівна, але для своїх — просто Мамочка. Ми ж із тобою тезки, якщо в папери заглянути, еге ж?
Цілителька здригнулася, почувши своє справжнє ім’я. Звісно, поліція спеціально підсадила її до цієї досвідченої компанії. Мета була очевидна — розслабити новеньку, розв’язати їй язика і витягнути зізнання для слідчого.
Зрозумівши правила гри, Магдалена вирішила не замикатися в собі. Мовчанка лише викличе підозри і агресію. Вона зробить крок назустріч, але говоритиме лише те, що й так написано в матеріалах справи. Треба було налагоджувати контакт, бо від цього залежав її спокій у найближчі дні.
— Якщо в людини дійсно серйозна проблема зі здоров’ям, я за неї ніколи не беруся, — зітхнувши, почала свою розповідь Магдалена, ніби шукаючи підтримки. — Це вже парафія традиційної медицини, розумієте? Тож хай там як, але в тому, що сталося з тією жіночкою, моєї провини немає. Вона сама мене слізно благала допомогти!
— Але ж ти все одно взялася її лікувати, — Руда хитро примружилася і вп’ялася поглядом у цілительку, намагаючись зловити її на брехні.
— Я просто дала їй звичайний сечогінний збір із карпатських трав! І прочитала молитву на гармонізацію простору, — емоційно вигукнула Магдалена. — Це не злочин!
— Робила вигляд, що надаєш унікальну послугу, — з розумінням кивнула Скеля, яка вже повністю оговталася від свого дивного нападу. — Звичайна схема. Тільки от слідчим ти цього не поясниш. Для них ти — ідеальна мішень для галочки у звіті.
— Я це вже зрозуміла, — понуро опустила плечі Магдалена. — Але що має статися, те станеться. Карма в кожного своя.
— Дівчата, а в мене є чудова пропозиція! — раптом радісно сплеснула в долоні Мамочка. — А давайте заваримо нашого фірмового міцного чаю на честь нової сусідки! Вип’ємо за жіночу солідарність і трохи поспіваємо, щоб розігнати цю тугу.
Відверто кажучи, перспективі пити сумнівний напій у такій компанії Магдалена зовсім не зраділа. Але відмовлятися було небезпечно. Як виявилося за кілька хвилин, найскладнішим був навіть не сам процес розпивання надмірно міцного чаю, а місцеві традиції.