Це було ще в ті безтурботні часи, до великих потрясінь, коли небо над Києвом щодня розкреслювали десятки білих смуг від пасажирських літаків, а єдиною проблемою вечірнього міста були нескінченні затори на мостах. Артур стояв перед великим панорамним вікном просторої квартири на Русанівці, повільно попиваючи флет-вайт на мигдалевому молоці. Він дивився на водний канал, де гралися сонячні зайчики, і щиро вважав себе абсолютним еталоном сучасного успішного чоловіка. Від того пам’ятного дня, коли вони з Юлією обмінялися обручками, минуло рівно п’ять років.
За цей час їхнє життя формально збагатилося появою маленького дива — сина Матвійка. Здавалося б, живи, радій кожному новому дню, будуй грандіозні плани на майбутнє у власній затишній фортеці. Проте останнім часом це родинне гніздечко почало невблаганно стискатися навколо молодого чоловіка. Воно перетворювалося на задушливу, тісну клітку з невидимими, але дуже міцними побутовими ґратами, які заважали йому дихати на повні груди.
Адже все починалося так яскраво і багатообіцяюче, немов перші кадри з високобюджетного голлівудського фільму про красиве життя. Зі своєю майбутньою дружиною Артур познайомився на гучній, стильній вечірці, яку влаштував їхній спільний знайомий. Це був неймовірно теплий серпневий вечір. Святкували на просторій орендованій терасі просто неба, звідки відкривався запаморочливий краєвид на вечірній Поділ та схили Дніпра.
Внизу яскраво мерехтіли вогні невпинного мегаполіса, у повітрі пахло дорогою кавою, нішевими парфумами та розігрітим за день асфальтом. Щойно Артур побачив Юлію, він відчув, як його прагматичне серце на мить завмерло. Дівчина випромінювала ту рідкісну, магнетичну енергетику впевненості та легкості, яка змушує всіх довкола мимоволі обертатися вслід.
Її відкрита, щира усмішка, легка шовкова сукня, що ловила кожен порив вітру, та невимушена манера спілкування робили її беззаперечним центром уваги. Вона щиро сміялася, танцювала під ритмічний джаз-фанк і жартувала так природно, ніби знала всіх присутніх усе своє життя. Артур, будучи чоловіком надзвичайно раціональним і звиклим прораховувати кожен свій крок наперед, вирішив не кидатися у вир емоцій наосліп. Спочатку він непомітно відкликав свого приятеля вбік і влаштував йому коротке, але змістовне інтерв’ю щодо таємничої незнайомки.
Отримана інформація виявилася справжнім лотерейним джекпотом. З’ясувалося, що Юлія — дівчина не лише вродлива, а й надзвичайно перспективна в фінансовому плані. На той час вона вже встигла отримати диплом з відзнакою престижного національного університету і стрімко підіймалася кар’єрними сходами. Вона обіймала посаду провідної маркетологині у відомій столичній ІТ-компанії, щомісяця отримуючи зарплату в твердій валюті, яка викликала неабияку повагу.
Більше того, ця тендітна, усміхнена дівчина вже мала власну простору квартиру в сучасній новобудові на мальовничій Русанівці. Житло вона придбала частково за власні, важко зароблені бонуси, а частково завдяки суттєвій фінансовій підтримці своїх батьків. У голові Артура миттєво і дуже чітко склався ідеальний пазл. Він зрозумів: такий розкішний, готовий шанс просто неможливо випустити зі своїх доглянутих рук.
Його впевненість у власній неперевершеності ніколи не мала меж. Він ані на секунду не сумнівався, що ця зайнята дівчина просто не зможе встояти перед його відточеними манерами, ідеальною поставою та білосніжною посмішкою. Зрештою, він теж був хлопцем не з простих — у кишені брендового піджака лежав диплом хорошого вищого навчального закладу. Щоправда, з реальною роботою, кар’єрою та стабільним заробітком справи в нього складалися, м’яко кажучи, катастрофічно.