Наступного ранку Богдан Миколайович підійшов до мене одразу після сніданку. На його зморшкуватому обличчі грала така медова, липка і до нудоти фальшива усмішка, що мені довелося зробити над собою надзусилля, щоб не відштовхнути його.
— Андрію, синку мій… Ти такий страшенно блідий сьогодні, на тобі лиця немає. Ми тут порадилися ввечері з Аліночкою і вирішили, що тобі категорично не варто витрачати свої останні, дорогоцінні сили на ходіння по кабінетах нотаріусів та страховиків. Може, ти просто підпишеш кілька стандартних паперів? — ласкаво і співчутливо запитав він, простягаючи мені товстий стос свіжороздрукованих аркушів. — Це просто генеральна довіреність на представництво твоїх фінансових інтересів перед європейською страховою компанією. Щоб ми з Аліною могли зняти з тебе цей бюрократичний тягар і самі все оформити. Відпочивай, синку.
Я взяв ці документи, філігранно вдавши, що мої руки неймовірно кволі і дрібно тремтять від прогресуючої хвороби. Погляд досвідченого сапера блискавично просканував густий юридичний текст. Це була не просто довіреність. Це була майстерно завуальована, безвідклична згода на розпорядження моїми майбутніми страховими виплатами на користь третіх осіб. Тесть дійсно збирався взяти величезні кошти у місцевих кримінальних авторитетів під скажені відсотки, використовуючи мій поліс як залізобетонну заставу.
— Звісно, Богдане Миколайовичу. Усе, що хоч якось допоможе і зніме тягар з моєї коханої Аліни, — покірно, ледь чутно прохрипів я, дивлячись прямо в його брехливі очі, і поставив на бланках свій слабкий, кривий підпис. Тесть заховав папери до папки і радісно потер руки. Він гадки не мав, що тієї миті власноруч щойно підписав собі вирок і оформив на себе тяжкий кримінальний злочин — фінансове шахрайство в особливо великих розмірах.
Щоб ідеально підтримувати ілюзію свого швидкого і невідворотного згасання, наступні кілька тижнів я майстерно грав роль безнадійно хворого, який згасає на очах. Щоранку я одягався з удаваною слабкістю і нібито їхав у центральну столичну клініку на багатогодинні, виснажливі медичні процедури. Насправді ж я сідав у викликане таксі і їхав до своїх таємних, елітних апартаментів на Оболонській набережній. Цю величезну квартиру з дизайнерським ремонтом я придбав за криптовалюту ще до початку війни і розумно оформив так, що дружина про неї навіть не підозрювала.
Ця світла квартира була моїм справжнім острівцем безпеки і моїм командним пунктом. Тут я міг вільно дихати. Скіф радісно бігав по просторих кімнатах, цокаючи кігтями по дорогому ламінату, а я заварював елітну свіжообсмажену каву, сідав у глибоке шкіряне крісло і годинами дивився через панорамні вікна на величний, спокійний Дніпро. Тут, у тиші, я розробляв кожну деталь свого плану контрнаступу. Поки моя дружина мріяла про мої посмертні мільйони і планувала поїздку в Мілан за рахунок моєї страховки, я вже жив тим розкішним і вільним життям, якого вона так сильно прагнула, але якого вона тепер ніколи не побачить.
Минуло ще кілька напружених днів. Я спостерігав за їхнім метушінням і зрозумів, що настав ідеальний час переходити до активної, безжальної фази мого плану. Їхня жадібність була безмежною, але я хотів побачити справжнє дно — на що вони здатні в стані абсолютної, загнаної в кут паніки, коли їхній ідеальний план опиниться під загрозою. Я підготував для них геніальну психологічну перевірку, яку подумки назвав «швейцарською пасткою».
Того вечора, коли вся ця меркантильна родина безтурботно дивилася розважальне шоу по телевізору у вітальні, я вийшов на кухню зробити чай. Йдучи назад, я ніби випадково залишив свій розблокований планшет на кухонному столі, прямо на видноті. Екран не згасав. На ньому світився відкритий електронний лист, який я сам собі майстерно скомпонував, використовуючи логотипи і надіслав з анонімної, солідної на вигляд адреси. Він мав вигляд офіційного медичного повідомлення від однієї з найдорожчих елітних клінік у Женеві. Текст був написаний бездоганною діловою англійською, з перекладом нижче: «Шановний пане Андрію. Консиліум наших лікарів розглянув вашу справу. Раді офіційно повідомити, що ваша європейська страхова компанія погодила повне фінансування надсучасного експериментального курсу клітинної терапії. Наші новітні швейцарські розробки гарантують не просто сповільнення руйнування легень, а повне, абсолютне одужання у 99% випадків пацієнтів з вашим діагнозом. Чекаємо на вас у нашій клініці у Швейцарії в середу наступного тижня для початку процедур».