Я відчула себе так, ніби мене вдарили під дих важким чоботом.
— Він отруїв справу мого життя, — прошепотіла я, закриваючи обличчя руками. — Він випалив усе зсередини.
— Папка номер три. Чорна, — безжально продовжив Давид. — Лікар Валерій Ковальчук.
Детектив відкрив останню теку.
— Він робить це не вперше. Це ціла система. Три доведені епізоди.
Давид розклав на столі три медичні картки.
— Маргарита Іваненко. 2016 рік. Сімдесят вісім років. Статки — десять мільйонів. Ковальчук сфабрикував їй діагноз «прогресуюча деменція». Її племінник отримав генеральну довіреність, перевів усі активи на свої рахунки. Жінку відправили до закритого інтернату. Вона згасла і померла там через рік. Ковальчук отримав за свої “послуги” сорок тисяч доларів.
— Гліб Бондар. 2018 рік. Вісімдесят два роки. Вісім мільйонів активів. Схема ідентична: фальшивий висновок про когнітивні розлади. Донька взяла повний контроль, продала його бізнес за три мільйони. Бондар помер у 2019-му. Гонорар Ковальчука — п’ятдесят тисяч доларів.
— Поліна Данилюк. 2020 рік. Сімдесят чотири роки. П’ятнадцять мільйонів. Ковальчук спробував провернути те саме. Але онука Поліни виявилася юристкою. Вона не здалася. Вона найняла незалежних експертів, підняла скандал, викрила шахрайство. Справу зам’яли і закрили за примиренням сторін, документи засекретили. Але Ковальчук усе одно вийшов сухим із води і забрав свої сімдесят п’ять тисяч.
Софія Гайдай похмуро додала:
— Я перевірила бази. Проти нього було подано дві скарги до медичної ради. Обидві відхилено. Офіційна причина: «брак доказів».
Я перевела погляд на Давида.
— Поліна Данилюк… Вона зараз жива?
— Так, — кивнув детектив. — І вона згодна свідчити проти нього.
Я повільно закрила чорну теку. Мої руки відверто трусилися.
Троє літніх людей. Позбавлені всього: грошей, гідності, права розпоряджатися власним життям. Двоє з них уже в могилі.
Я мала стати жертвою номер чотири.
Я важко підвелася з крісла і підійшла до вікна. Надворі вітер розгойдував гілки старого дуба, який садив мій покійний Тарас.
Сорок сім мільйонів доларів. Величезний борг підпільним казино. Корпоративний саботаж. Лікар-м’ясник, який роками грабував і знищував літніх пацієнтів.
І моя єдина донька… Вона була в самому центрі цього пекла.
Я повернулася до людей, які сиділи в моєму кабінеті.
— Мені потрібно, щоб усе це було повністю готове і задокументоване на завтрашній вечір. Ви зможете це зробити?
Давид Романенко кивнув.
— Уже зроблено, пані Катерино. Питання в іншому. Чи готові ви власноруч знищити весілля своєї єдиної доньки?
Я не вагалася жодної секунди.
— Так.