Христина помовчала. Коли вона заговорила знову, в її голосі з’явилися ті самі хижі, небезпечні нотки, які я пам’ятала ще з часів нашого навчання.
— Що ти хочеш, щоб я зробила?
— По-перше, подай клопотання до суду про накладення арешту та визнання угоди недійсною. Шахрайство анулює весь правочин.
— Зроблено. Що ще?
— Зв’яжися з банком, який обслуговує рахунки «Меридіан Інвест». Скасуй усі автоматичні списання на користь моїх батьків. Відсьогодні. Іпотека, кредитні картки, все.
— Марто, ти розумієш, що банк запустить процедуру конфіскації їхнього будинку за борги вже протягом шістдесяти днів?
— Розумію.
— Вони опиняться на вулиці.
— Їм варто було подумати про це до того, як вони вкрали мою квартиру.
— Зрозуміла тебе. Ще щось?
Я притягнула до себе ноутбук і почала швидко друкувати.
— Я зараз перешлю тобі документацію щодо кожного платежу, який моя компанія здійснила від їхнього імені. Виписки з банків, історія транзакцій — усе. Я хочу, щоб ти підготувала зведений фінансовий звіт.
— Для чого?
— Я подарую їм його. Якраз у той момент, коли їхні весільні чеки та завдатки почнуть відхиляти через брак коштів.
— Ти вирішила скинути на них ядерну бомбу.
— Вони самі оголосили мені війну, коли підробили мій підпис. Я просто планую завершити те, що вони почали.
Раптом мій телефон завібрував, сповіщаючи про новий електронний лист. Я глянула на ім’я відправника, і холодна посмішка знову торкнулася моїх губ.
— Христю, мушу бігти. Мені щойно прийшов лист від якоїсь Діани. Здається, це та сама зіркова організаторка весілля Карини.
— І що вона пише?
Я швидко пробігла очима по тексту.
— У неї якісь серйозні проблеми з проведенням платежів за завдатки. Пише, що їй терміново треба поговорити з кимось із родини.
— Оплати вже не проходять?
— Схоже на те. Мої батьки, мабуть, почали виписувати чеки або робити перекази з рахунку, на який впали гроші з продажу квартири, ще до того, як сума остаточно розблокувалася банком. Дилетанти. Не можна витрачати гроші з шахрайської операції так швидко. Незабаром вони засвоять цей урок найжорсткішим чином.
Я закрила кришку ноутбука і підійшла до панорамного вікна, дивлячись на нічний сінгапурський горизонт, всіяний тисячами вогнів.
— Скільки часу займе накладення арешту? — запитала я, все ще тримаючи телефон біля вуха.
— Я подам клопотання завтра зранку, — відповіла Христина, швидко клацаючи клавіатурою. — Враховуючи залізобетонні докази шахрайства та підробки підписів, ми отримаємо ухвалу суду про забезпечення позову максимум за сорок вісім годин.
— Ідеально. Це дасть їм рівно стільки часу, щоб викопати собі яму ще глибше.
— Марто, ти точно впевнена в цьому? — голос подруги став серйознішим. — Щойно ми запустимо цей юридичний маховик, вороття вже не буде. Твоя родина дізнається абсолютно все. Вони зрозуміють, хто саме утримував їх усі ці роки.
Я згадала самовдоволене обличчя Карини під час відеодзвінка. Те, як вона знецінила мої почуття, ніби це я була неадекватною істеричкою, яка чомусь переймається крадіжкою власного дому.
— Чудово. Я хочу, щоб вони знали. Я хочу, щоб вони до останньої копійки усвідомили, що саме вони втратили через свою жадібність.
— Гаразд. Я сідаю готувати папери для суду.
— Дякую тобі, Христю. Я твоя боржниця.
— Ти мені нічого не винна. Для цього і потрібні друзі. Тим паче, я роками чекала того моменту, коли ти нарешті перестанеш бути їхньою жертвою і покажеш зуби.
Після того, як ми попрощалися, я залишилася сидіти в повній тиші свого готельного номера, спостерігаючи за тим, як на пошту сиплються дедалі панічніші листи від Діани, весільної організаторки. Поки я розмовляла з Христиною, прийшло ще три повідомлення, кожне з яких було більш відчайдушним за попереднє. Я відкрила ноутбук і почала друкувати відповідь — не для того, щоб допомогти, а щоб підштовхнути перше доміно в цій ланцюговій реакції.
«Шановна Діано, — написала я офіційним, сухим тоном. — Я розумію вашу стурбованість щодо проблем із проведенням платежів за весілля моєї сестри. На жаль, я зараз перебуваю у довготривалому закордонному відрядженні і ніяк не можу втручатися у фінансові справи моєї родини. Рекомендую вам зв’язатися безпосередньо з батьками щодо пошуку альтернативних джерел фінансування цього заходу. Бажаю успіхів в організації. З повагою, Марта».
Я натиснула «Надіслати» і одразу відкрила нову вкладку в браузері. Настав час трохи погуглити правила скасування весільних контрактів та штрафні санкції для клієнтів в івент-індустрії.
Мій телефон знову завібрував. Ще один лист від Діани. Цього разу з позначкою «ТЕРМІНОВО». Я видалила його, навіть не відкриваючи.
— Хай почнуться голодні ігри, — тихо промовила я в порожню кімнату.